Івана 6:1 (UKR)
Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря.

Івана 6:2 (UKR)
А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими.

Івана 6:3 (UKR)
Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.

Івана 6:4 (UKR)
Наближалася ж Пасха, свято юдейське.

Івана 6:5 (UKR)
А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились?

Івана 6:6 (UKR)
Він же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити.

Івана 6:7 (UKR)
Пилип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав.

Івана 6:8 (UKR)
Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра:

Івана 6:9 (UKR)
Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку!

Івана 6:10 (UKR)
А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.

Івана 6:11 (UKR)
А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.

Івана 6:12 (UKR)
І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло.

Івана 6:13 (UKR)
І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів.

Івана 6:14 (UKR)
А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!

Івана 6:15 (UKR)
Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один.

Івана 6:16 (UKR)
А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.

Івана 6:17 (UKR)
І, ввійшовши до човна, на другий бік моря вони попливли, до Капернауму. І темрява вже наступила була, а Ісус ще до них не приходив.

Івана 6:18 (UKR)
Від великого ж вітру, що віяв, хвилювалося море.

Івана 6:19 (UKR)
Як вони ж пропливли стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до човна зближається, і їх страх обгорнув...

Івана 6:20 (UKR)
Він же каже до них: Це Я, не лякайтесь!

Івана 6:21 (UKR)
І хотіли вони взяти до човна Його; та човен зараз пристав до землі, до якої пливли.

Івана 6:22 (UKR)
А наступного дня той народ, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого човна, крім одного того, що до нього ввійшли були учні Його, не було, і що до човна не входив Ісус із Своїми учнями, але відпливли самі учні.

Івана 6:23 (UKR)
А тим часом із Тіверіяди припливли човни інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.

Івана 6:24 (UKR)
Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни посідали самі й прибули до Капернауму, і шукали Ісуса.

Івана 6:25 (UKR)
І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: Коли Ти прибув сюди, Учителю?

Івана 6:26 (UKR)
Відповів їм Ісус і сказав: Поправді, поправді кажу вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наситились.

Івана 6:27 (UKR)
Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець.

Івана 6:28 (UKR)
Сказали ж до Нього вони: Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі?

Івана 6:29 (UKR)
Ісус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав.

Івана 6:30 (UKR)
А вони відказали Йому: Яке ж знамено Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли Тобі віри? Що Ти робиш?

Івана 6:31 (UKR)
Наші отці їли манну в пустині, як написано: Хліб із неба їм дав на поживу.

Івана 6:32 (UKR)
А Ісус їм сказав: Поправді, поправді кажу вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.

Івана 6:33 (UKR)
Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові.

Івана 6:34 (UKR)
А вони відказали до Нього: Давай, Господи, хліба такого нам завжди!

Івана 6:35 (UKR)
Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме.

Івана 6:36 (UKR)
Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.

Івана 6:37 (UKR)
Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.

Івана 6:38 (UKR)
Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.

Івана 6:39 (UKR)
Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня.

Івана 6:40 (UKR)
Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

Івана 6:41 (UKR)
Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов.

Івана 6:42 (UKR)
І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?

Івана 6:43 (UKR)
А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою!

Івана 6:44 (UKR)
Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.

Івана 6:45 (UKR)
У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.

Івана 6:46 (UKR)
Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.

Івана 6:47 (UKR)
Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має.

Івана 6:48 (UKR)
Я хліб життя!

Івана 6:49 (UKR)
Отці ваші в пустині їли манну, і померли.

Івана 6:50 (UKR)
То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає.

Івана 6:51 (UKR)
Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам.

Івана 6:52 (UKR)
Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: Як же Він може дати нам тіла спожити?

Івана 6:53 (UKR)
І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.

Івана 6:54 (UKR)
Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

Івана 6:55 (UKR)
Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття.

Івана 6:56 (UKR)
Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому.

Івана 6:57 (UKR)
Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.

Івана 6:58 (UKR)
То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік!

Івана 6:59 (UKR)
Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.

Івана 6:60 (UKR)
А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: Жорстока це мова! Хто слухати може її?

Івана 6:61 (UKR)
А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ремствують, промовив до них: Чи оце вас спокушує?

Івана 6:62 (UKR)
А що ж, як побачите Людського Сина, що сходить туди, де перше Він був?

Івана 6:63 (UKR)
То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя.

Івана 6:64 (UKR)
Але є дехто з вас, хто не вірує. Бо Ісус знав спочатку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.

Івана 6:65 (UKR)
І сказав Він: Я тому й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця дане те.

Івана 6:66 (UKR)
Із того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.

Івана 6:67 (UKR)
І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти?

Івана 6:68 (UKR)
Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного.

Івана 6:69 (UKR)
Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого!

Івана 6:70 (UKR)
Відповів їм Ісус: Чи не Дванадцятьох Я вас вибрав? Та один із вас диявол...

Івана 6:71 (UKR)
Це сказав Він про Юду, сина Симонового, Іскаріота. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьох.
Previous Chapter
« Івана 5
Next Chapter
Івана 7 »

Івана (UKR) Chapter Selection

UKR Book Selection List

View full list of UKR Bible Books and Chapters