Івана 20:1 (UKR)
А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений.

Івана 20:2 (UKR)
Тож біжить вона та й прибуває до Симона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: Взяли Господа з гробу, і ми не знаємо, де поклали Його!

Івана 20:3 (UKR)
Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гробу пішли.

Івана 20:4 (UKR)
Вони ж бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.

Івана 20:5 (UKR)
І, нахилившися, бачить лежить плащаниця... Але він не ввійшов.

Івана 20:6 (UKR)
Прибуває і Симон Петро, що слідком за ним біг, і входить до гробу, і плащаницю оглядає, що лежала,

Івана 20:7 (UKR)
і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащаницею, але осторонь, згорнена, в іншому місці...

Івана 20:8 (UKR)
Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, і ввірував.

Івана 20:9 (UKR)
Бо ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих.

Івана 20:10 (UKR)
І учні вернулися знову до себе.

Івана 20:11 (UKR)
А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу.

Івана 20:12 (UKR)
І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло...

Івана 20:13 (UKR)
І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали...

Івана 20:14 (UKR)
І, сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус...

Івана 20:15 (UKR)
Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму!

Івана 20:16 (UKR)
Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій!

Івана 20:17 (UKR)
Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!

Івана 20:18 (UKR)
Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав...

Івана 20:19 (UKR)
Того ж дня дня першого в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись юдеїв, з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам!

Івана 20:20 (UKR)
І, сказавши оце, показав Він їм руки та бока. А учні зраділи, побачивши Господа.

Івана 20:21 (UKR)
Тоді знову сказав їм Ісус: Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!

Івана 20:22 (UKR)
Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого!

Івана 20:23 (UKR)
Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!

Івана 20:24 (UKR)
А Хома, один з Дванадцятьох, званий Близнюк, із ними не був, як приходив Ісус.

Івана 20:25 (UKR)
Інші ж учні сказали йому: Ми бачили Господа!... А він відказав їм: Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, не ввірую!

Івана 20:26 (UKR)
За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: Мир вам!

Івана 20:27 (UKR)
Потім каже Хомі: Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!

Івана 20:28 (UKR)
А Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій!

Івана 20:29 (UKR)
Промовляє до нього Ісус: Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!

Івана 20:30 (UKR)
Багато ж і інших ознак учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані.

Івана 20:31 (UKR)
Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я Його!