Дії 20:1 (UKR)
А як заколот стих, то Павло скликав учнів, і, потішивши та попрощавшись із ними, вибрався йти в Македонію.

Дії 20:2 (UKR)
Перейшовши ж ті сторони та підбадьоривши їх довгим словом, прибув до Геллади,

Дії 20:3 (UKR)
і прожив там три місяці. А як він захотів був відплинути в Сирію, то змову на нього вчинили юдеї, тому він узяв думку вертатись через Македонію.

Дії 20:4 (UKR)
Разом із ним пішов Сопатер Піррів із Верії, Аристарх та Секунд із Солуня, і Гай дерв'янин, і Тимофій, а з азійців Тихик та Трохим.

Дії 20:5 (UKR)
Вони відбули наперед, і нас дожидали в Троаді.

Дії 20:6 (UKR)
А ми відпливли із Филипів по святах Опрісноків, і прибули днів за п'ять у Троаду до них, де сім день прожили.

Дії 20:7 (UKR)
А дня першого в тижні, як учні зібралися на ламання хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до півночі.

Дії 20:8 (UKR)
А в горниці, де зібралися ми, було багато світел.

Дії 20:9 (UKR)
Юнак же один, Євтих на ім'я, сидів на вікні. Його обгорнув міцний сон, бо задовго Павло промовляв, і він сонний хитнувся, і додолу упав із третього поверху, і підняли його мертвого...

Дії 20:10 (UKR)
Зійшов же Павло та до нього припав, і, обнявши його, проказав: Заспокойтесь, бо душа його в ньому!

Дії 20:11 (UKR)
А вернувшись, він хліб переломив і спожив, і бесіду довго точив, аж до досвітку, потім відбув.

Дії 20:12 (UKR)
А хлопця живим привели, і зраділи немало.

Дії 20:13 (UKR)
А ми наперед пішли до корабля, та в Асс попливли, щоб звідти забрати Павла, бо він так ізвелів, сам бажаючи пішки піти.

Дії 20:14 (UKR)
А коли він із нами зійшовся в Ассі, ми взяли його та прибули в Мітілену.

Дії 20:15 (UKR)
І, відплинувши звідти, ми назавтра пристали навпроти Хіосу, а другого дня припливли до Самосу, наступного ж ми прибули до Мілету.

Дії 20:16 (UKR)
Бо Павло захотів поминути Ефес, щоб йому не баритися в Азії, бо він квапився, коли буде можливе, бути в Єрусалимі на день П'ятдесятниці.

Дії 20:17 (UKR)
А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.

Дії 20:18 (UKR)
І, як до нього вони прибули, він промовив до них: Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебував,

Дії 20:19 (UKR)
і служив Господеві з усією покорою, і з рясними слізьми та напастями, що спіткали мене від юдейської змови,

Дії 20:20 (UKR)
як нічого корисного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в домах.

Дії 20:21 (UKR)
І я свідчив юдеям та гелленам, щоб вони перед Богом покаялись, та ввірували в Господа нашого Ісуса Христа.

Дії 20:22 (UKR)
І ось тепер, побуджений Духом, подаюсь я в Єрусалим, не відаючи, що там трапитись має мені,

Дії 20:23 (UKR)
тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайдани та муки чекають мене...

Дії 20:24 (UKR)
Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчити дорогу свою та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса, щоб засвідчити Євангелію благодаті Божої.

Дії 20:25 (UKR)
І ось я знаю тепер, що обличчя мого більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже...

Дії 20:26 (UKR)
Тому дня сьогоднішнього вам свідкую, що я чистий від крови всіх,

Дії 20:27 (UKR)
бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!

Дії 20:28 (UKR)
Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.

Дії 20:29 (UKR)
Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть...

Дії 20:30 (UKR)
Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою...

Дії 20:31 (UKR)
Тому то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безперестань навчав зо слізьми ось три роки.

Дії 20:32 (UKR)
А тепер доручаю вас Богові та слову благодаті Його, Який має силу будувати та дати спадщину, серед усіх освячених.

Дії 20:33 (UKR)
Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав...

Дії 20:34 (UKR)
Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.

Дії 20:35 (UKR)
Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слабим, та пам'ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: Блаженніше давати, ніж брати!

Дії 20:36 (UKR)
Проказавши ж оце, він навколішки впав, та й із ними всіма помолився.

Дії 20:37 (UKR)
І знявсь між усіма плач великий, і вони припадали на Павлову шию, і його цілували...

Дії 20:38 (UKR)
А найтяжче вони сумували з-за слова, яке він прорік, що не бачитимуть більш обличчя його. І вони провели його до корабля.
Previous Chapter
« Дії 19
Next Chapter
Дії 21 »

Дії (UKR) Chapter Selection

UKR Book Selection List

View full list of UKR Bible Books and Chapters