Дії 14:1 (UKR)
І трапилось, що в Іконії вкупі ввійшли вони до синагоги юдейської, і промовили так, що безліч юдеїв й огречених увірували.

Дії 14:2 (UKR)
Невірні ж юдеї підбурили та роз'ятрили душі поган на братів.

Дії 14:3 (UKR)
Та проте довгий час пробули вони там, промовляючи мужньо про Господа, що свідоцтво давав слову благодаті Своєї, і робив, щоб знамена та чуда чинились їхніми руками.

Дії 14:4 (UKR)
А в місті народ поділився, і пристали одні до юдеїв, а інші тримались апостолів.

Дії 14:5 (UKR)
Коли ж кинулися ті погани й юдеї з своїми старшими, щоб зневажити їх та камінням побити,

Дії 14:6 (UKR)
то, дізнавшись про це, вони повтікали до міст лікаонських, до Лістри та Дервії, та в околиці їхні,

Дії 14:7 (UKR)
і Євангелію там звіщали.

Дії 14:8 (UKR)
А в Лістрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби своєї матері, і ніколи ходити не міг.

Дії 14:9 (UKR)
Він слухав, як Павло говорив, який пильно на нього споглянув, і побачив, що має він віру вздоровленим бути,

Дії 14:10 (UKR)
то голосом гучним промовив: Устань просто на ноги свої! А той скочив, і ходити почав...

Дії 14:11 (UKR)
А люди, побачивши, що Павло вчинив, піднесли свій голос, говорячи по-лікаонському: Боги людям вподібнились, та до нас ось зійшли!...

Дії 14:12 (UKR)
І Варнаву вони звали Зевсом, а Гермесом Павла, бо він провід мав у слові.

Дії 14:13 (UKR)
А жрець Зевса, що святиня його перед містом була, припровадив бики та вінки до воріт, та й з народом приносити жертву хотів.

Дії 14:14 (UKR)
Та коли про це почули апостоли Варнава й Павло, то роздерли одежі свої, та й кинулися між народ, кричачи

Дії 14:15 (UKR)
та говорячи: Що це робите, люди? Таж і ми такі самі смертельні, подібні вам люди, і благовістимо вам, від оцих ось марнот навернутись до Бога Живого, що створив небо й землю, і море, і все, що в них є.

Дії 14:16 (UKR)
За минулих родів попустив Він усім народам, щоб ходили стежками своїми,

Дії 14:17 (UKR)
але не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи, та наповнював їжею й радощами серця наші.

Дії 14:18 (UKR)
І, говорячи це, заледве спинили народ не приносити їм жертов.

Дії 14:19 (UKR)
А з Антіохії та з Іконії посходились юдеї, і, підбуривши натовп, камінням побили Павла, та й за місто геть виволікли, мавши думку, що вмер він...

Дії 14:20 (UKR)
Коли ж учні його оточили, то він устав, та й вернувся до міста. А наступного дня він відбув із Варнавою в Дервію.

Дії 14:21 (UKR)
І, як звістили Євангелію тому містові, і учнів багато придбали, вони повернулися в Лістру, та в Іконію, та в Антіохію,

Дії 14:22 (UKR)
душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навчаючи, що через великі утиски треба нам входити у Боже Царство.

Дії 14:23 (UKR)
І рукопоклали їм пресвітерів по Церквах, і помолилися з постом та й їх передали Господеві, в Якого ввірували.

Дії 14:24 (UKR)
Як вони ж перейшли Пісідію, прибули в Памфілію;

Дії 14:25 (UKR)
і, звістивши Господнє Слово в Пергії, вони в Атталію ввійшли,

Дії 14:26 (UKR)
а звідти поплинули в Антіохію, звідки були благодаті Божій віддані на діло, що його й закінчили.

Дії 14:27 (UKR)
А прибувши та скликавши Церкву, вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними, і що відкрив двері і віри поганам.

Дії 14:28 (UKR)
І перебували вони немалий час із учнями.