Матвія 18:1 (UKR)
Підійшли до Ісуса тоді Його учні, питаючи: Хто найбільший у Царстві Небеснім?

Матвія 18:2 (UKR)
Він же дитину покликав, і поставив її серед них,

Матвія 18:3 (UKR)
та й сказав: Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Царство Небесне!

Матвія 18:4 (UKR)
Отже, хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім.

Матвія 18:5 (UKR)
І хто прийме таку дитину одну в Моє Ймення, той приймає Мене.

Матвія 18:6 (UKR)
Хто ж спокусить одне з цих малих, що вірують в Мене, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, і його потопити в морській глибині...

Матвія 18:7 (UKR)
Від спокус горе світові, бо мусять спокуси прийти; надто горе людині, що від неї приходить спокуса!

Матвія 18:8 (UKR)
Коли тільки рука твоя, чи нога твоя спокушає тебе, відітни її й кинь від себе: краще тобі увійти в життя одноруким або одноногим, ніж з обома руками чи з обома ногами бути вкиненому в огонь вічний.

Матвія 18:9 (UKR)
І коли твоє око тебе спокушає його вибери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної.

Матвія 18:10 (UKR)
Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих; кажу бо Я вам, що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі.

Матвія 18:11 (UKR)
Син бо Людський прийшов, щоб спасти загинуле.

Матвія 18:12 (UKR)
Як вам здається: коли має який чоловік сто овець, а одна з них заблудить, то чи він не покине дев'ятдесятьох і дев'ятьох у горах, і не піде шукати заблудлої?

Матвія 18:13 (UKR)
І коли пощастить відшукати її, поправді кажу вам, що радіє за неї він більше, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох незаблудлих.

Матвія 18:14 (UKR)
Так волі нема Отця вашого, що на небі, щоб загинув один із цих малих.

Матвія 18:15 (UKR)
А коли прогрішиться твій брат проти тебе, іди й йому викажи поміж тобою та ним самим; як тебе він послухає, ти придбав свого брата.

Матвія 18:16 (UKR)
А коли не послухає він, то візьми з собою ще одного чи двох, щоб справа всіляка ствердилась устами двох чи трьох свідків.

Матвія 18:17 (UKR)
А коли не послухає їх, скажи Церкві; коли ж не послухає й Церкви, хай буде тобі, як поганин і митник!

Матвія 18:18 (UKR)
Поправді кажу вам: Що тільки зв'яжете на землі, зв'язане буде на небі, і що тільки розв'яжете на землі, розв'язане буде на небі.

Матвія 18:19 (UKR)
Ще поправді кажу вам, що коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі!

Матвія 18:20 (UKR)
Бо де двоє чи троє в Ім'я Моє зібрані, там Я серед них.

Матвія 18:21 (UKR)
Петро приступив тоді та запитався Його: Господи, скільки разів брат мій може згрішити проти мене, а я маю прощати йому? Чи до семи раз?

Матвія 18:22 (UKR)
Ісус промовляє до нього: Не кажу тобі до семи раз, але аж до семидесяти раз по семи!

Матвія 18:23 (UKR)
Тим то Царство Небесне подібне одному цареві, що захотів обрахунок зробити з своїми рабами.

Матвія 18:24 (UKR)
Коли ж він почав обраховувати, то йому привели одного, що винен був десять тисяч талантів.

Матвія 18:25 (UKR)
А що він не мав із чого віддати, наказав пан продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити.

Матвія 18:26 (UKR)
Тоді раб той упав до ніг, і вклонявся йому та благав: Потерпи мені, я віддам тобі все!

Матвія 18:27 (UKR)
І змилосердився пан над рабом тим, і звільнив його, і простив йому борг.

Матвія 18:28 (UKR)
А як вийшов той раб, то спіткав він одного з своїх співтоваришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопивши його, він душив та казав: Віддай, що ти винен!

Матвія 18:29 (UKR)
А товариш його впав у ноги йому, і благав його, кажучи: Потерпи мені, і я віддам тобі!

Матвія 18:30 (UKR)
Та той не схотів, а пішов і всадив до в'язниці його, аж поки він боргу не верне.

Матвія 18:31 (UKR)
Як побачили ж товариші його те, що сталося, то засмутилися дуже, і прийшли й розповіли своєму панові все, що було.

Матвія 18:32 (UKR)
Тоді пан його кличе його, та й говорить до нього: Рабе лукавий, я простив був тобі ввесь той борг, бо просив ти мене.

Матвія 18:33 (UKR)
Чи й тобі не належало змилуватись над своїм співтоваришем, як і я над тобою був змилувався?

Матвія 18:34 (UKR)
І прогнівався пан його, і катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу.

Матвія 18:35 (UKR)
Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів.